Выбор языка:
Russian Ukrainian English German
 

 

anketa
Новости
20 лет был инвалидом. Поругался с МСЭКа, не видать мне инвалидность уж теперь та на века.
О нас
О председателе
О нас пишут
Они - ВАШИ ВРАГИ
Новости
Фотогалерея
Районные организации
Работа с общ. организациями
Заявления, Суды
Контакты
Благодарности
Анкета
Устав
Законодательство в помощь
Обратная связь
Карта сайта
Фотогаллерея
Гостевая книга
mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня87
mod_vvisit_counterВчера139
mod_vvisit_counterНа этой неделе329
mod_vvisit_counterВ этом месяце3183
mod_vvisit_counterЗа всё время646065
 
 
 

 
Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi Версия в формате PDF Версия для печати Отправить на e-mail
05.08.2008

З А К О Н  У К Р А Ї Н И

 Про основи соц?альної захищеност? ?нвал?д?в в Українi

( Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 1991, N 21, ст.252 )
( Вводиться в дiю Постановою ВР
N 876-XII ( 876-12 ) вiд 21.03.91, ВВР, 1991, N 21, ст.253 )



 


З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в
Українi


( Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 1991, N 21, ст.252 )

( Вводиться в дiю Постановою ВР
N 876-XII ( 876-12 ) вiд 21.03.91, ВВР, 1991, N 21, ст.253 )

( iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами
N 200/94-ВР вiд 13.10.94, ВВР, 1994, N 45, ст.404
N 204/94-ВР вiд 14.10.94, ВВР, 1994, N 45, ст.406
N 481/96-ВР вiд 12.11.96, ВВР, 1996, N 52, ст.301
N 1926-III ( 1926-14 ) вiд 13.07.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.363
N 2606-III ( 2606-14 ) вiд 05.07.2001, ВВР, 2001, N 45, ст.237
N 232-IV ( 232-15 ) вiд 21.11.2002, ВВР, 2002, N 52, ст.380
N 860-IV ( 860-15 ) вiд 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.300
N 910-IV ( 910-15 ) вiд 05.06.2003, ВВР, 2003, N 39, ст.333
N 1344-IV ( 1344-15 ) вiд 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 1771-IV ( 1771-15 ) вiд 15.06.2004, ВВР, 2004, N 37, ст.451
N 1773-IV ( 1773-15 ) вiд 15.06.2004, ВВР, 2004, N 37, ст.453
N 2285-IV ( 2285-15 ) вiд 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2505-IV ( 2505-15 ) вiд 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 2602-IV ( 2602-15 ) вiд 31.05.2005, ВВР, 2005, N 25, ст.337 )


( У назвi та текстi Закону слова "Українська РСР",
"Рада Мiнiстрiв Української РСР", "Мiнiстерство
соцiального забезпечення" у всiх вiдмiнках замiнено
вiдповiдно словами "Україна", "Кабiнет Мiнiстрiв
України", "Мiнiстерство соцiального захисту
населення" у вiдповiдних вiдмiнках згiдно iз Законом
N 204/94-ВР вiд 14.10.94 )

( У текстi Закону слова "Мiнiстерство економiки України",
"мiсцевi Ради народних депутатiв" в усiх вiдмiнках
замiнено вiдповiдно словами "центральний орган виконавчої
влади з питань економiчної полiтики", "органи мiсцевого
самоврядування" у вiдповiдних вiдмiнках, а слова
"Мiнiстерство соцiального захисту населення України",
"Мiнiстерство працi та соцiальної полiтики України",
"Мiнiстерство працi України" в усiх вiдмiнках замiнено
словами "центральний орган виконавчої влади з питань
працi та соцiальної полiтики" у вiдповiдних вiдмiнках
згiдно iз Законом N 860-IV ( 860-15 ) вiд 22.05.2003 )

( У текстi Закону слова "Фонд України соцiального захисту
iнвалiдiв" у всiх вiдмiнках замiнено словами "Фонд
соцiального захисту iнвалiдiв" у вiдповiдному вiдмiнку
згiдно iз Законом N 1773-IV ( 1773-15 ) вiд 15.06.2004 )


Цей Закон визначає основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв
в Українi i гарантує їм рiвнi з усiма iншими громадянами
можливостi для участi в економiчнiй, полiтичнiй i соцiальнiй
сферах життя суспiльства, створення необхiдних умов, якi дають
можливiсть iнвалiдам вести повноцiнний спосiб життя згiдно з
iндивiдуальними здiбностями i iнтересами.

I. ЗАГАЛЬНi ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. iнвалiди в Українi володiють усiєю повнотою
соцiально-економiчних, полiтичних, особистих прав i свобод,
закрiплених Конституцiєю України ( 888-09 ) та iншими
законодавчими актами.
Центральнi i мiсцевi органи виконавчої влади та органи
мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи i органiзацiї
(незалежно вiд форм власностi i господарювання) залучають
представникiв громадських органiзацiй iнвалiдiв до пiдготовки
рiшень, що стосуються iнтересiв iнвалiдiв. ( Частина друга статтi
1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 860-IV ( 860-15 ) вiд
22.05.2003 )
Дискримiнацiя iнвалiдiв забороняється i переслiдується за
законом.

Стаття 2. iнвалiдом є особа зi стiйким розладом функцiй
органiзму, зумовленим захворюванням, наслiдком травм або з
уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдiяльностi,
до необхiдностi в соцiальнiй допомозi i захистi.

Стаття 3. iнвалiднiсть як мiра втрати здоров'я визначається
шляхом експертного обстеження в органах медико-соцiальної
експертизи Мiнiстерства охорони здоров'я України.
Положення про медико-соцiальну експертизу затверджується
Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням думок громадських
органiзацiй iнвалiдiв в особi їх республiканських органiв.

Стаття 4. Дiяльнiсть держави щодо iнвалiдiв виявляється у
створеннi правових, економiчних, полiтичних, соцiально-побутових i
соцiально-психологiчних умов для задоволення їх потреб у
вiдновленнi здоров'я, матерiальному забезпеченнi, посильнiй
трудовiй та громадськiй дiяльностi.
Соцiальний захист iнвалiдiв з боку держави полягає у наданнi
грошової допомоги, засобiв пересування, протезування, орiєнтацiї i
сприйняття iнформацiї, пристосованого житла, у встановленнi опiки
або стороннього догляду, а також пристосуваннi забудови населених
пунктiв, громадського транспорту, засобiв комунiкацiй i зв'язку до
особливостей iнвалiдiв.

Стаття 5. Порядок та умови визначення потреб у зв'язку з
iнвалiднiстю встановлюються на пiдставi висновку медико-соцiальної
експертизи та з врахуванням здiбностей до професiйної i побутової
дiяльностi iнвалiда. Види i обсяги необхiдного соцiального захисту
iнвалiда надаються у виглядi iндивiдуальної програми медичної,
соцiально-трудової реабiлiтацiї i адаптацiї.
iндивiдуальна програма реабiлiтацiї є обов'язковою для
виконання державними органами, пiдприємствами (об'єднаннями),
установами i органiзацiями.

Стаття 6. Захист прав, свобод i законних iнтересiв iнвалiдiв
забезпечується в судовому або iншому порядку, встановленому
законом.
Громадянин має право в судовому порядку оспорювати рiшення
органiв медико-соцiальної експертизи про визнання чи невизнання
його iнвалiдом.
Службовi особи та iншi громадяни, виннi у порушеннi прав
iнвалiдiв, визначених цим Законом, несуть встановлену
законодавством матерiальну, дисциплiнарну, адмiнiстративну чи
кримiнальну вiдповiдальнiсть.

Стаття 7. Законодавство про соцiальну захищенiсть iнвалiдiв
в Українi складається з цього Закону та iнших актiв
законодавства, що видаються вiдповiдно до нього.
Органи мiсцевого самоврядування зобов'язанi iнформувати
iнвалiдiв про змiни i доповнення законодавства про соцiальну
захищенiсть iнвалiдiв.
Нормативно-правовi акти, якi стосуються матерiального,
соцiально-побутового i медичного забезпечення iнвалiдiв,
розробляються за участю громадських органiзацiй iнвалiдiв.
( Статтю 7 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом N 1773-IV
( 1773-15 ) вiд 15.06.2004 )

II. ДЕРЖАВНi ОРГАНИ УКРАЇНИ, ЯКi ЗДiЙСНЮЮТЬ
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛiННЯ В ГАЛУЗi ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СОЦiАЛЬНОЇ ЗАХИЩЕНОСТi iНВАЛiДiВ

Стаття 8. Державне управлiння в галузi забезпечення
соцiальної захищеностi iнвалiдiв здiйснюється центральним органом
виконавчої влади з питань працi та соцiальної полiтики,
Мiнiстерством охорони здоров'я України та органами мiсцевого
самоврядування.
Представники республiканських громадських органiзацiй
iнвалiдiв є членами колегiй центрального органу виконавчої влади з
питань працi та соцiальної полiтики та Мiнiстерства охорони
здоров'я України.

Стаття 9. Центральний орган виконавчої влади з питань працi
та соцiальної полiтики спiльно з iншими мiнiстерствами та iншими
центральними органами виконавчої влади, органами мiсцевого
самоврядування, громадськими органiзацiями iнвалiдiв здiйснює
розробку й координацiю довгострокових i короткострокових програм
по реалiзацiї державної полiтики щодо iнвалiдiв та контролює їх
виконання. ( Частина перша статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно
iз Законом N 860-IV ( 860-15 ) вiд 22.05.2003 )
Центральний орган виконавчої влади з питань працi та
соцiальної полiтики з урахуванням думки громадських органiзацiй
iнвалiдiв може входити до Кабiнету Мiнiстрiв України з
пропозицiями щодо вдосконалення законодавства з проблем
iнвалiдностi, сприяє розвитковi спiвробiтництва державних i
громадських органiзацiй з зарубiжними країнами в галузi соцiальної
захищеностi iнвалiдiв. ( Частина друга статтi 9 iз змiнами,
внесеними згiдно iз Законом N 860-IV ( 860-15 ) вiд 22.05.2003 )

( Частину третя статтi 9 виключено на пiдставi Закону
N 860-IV ( 860-15 ) вiд 22.05.2003 )

Стаття 10. Фiнансування роботи по соцiальнiй захищеностi
iнвалiдiв здiйснюється фондом соцiального захисту iнвалiдiв.
Положення про фонд затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України
з урахуванням думок республiканських громадських органiзацiй
iнвалiдiв.

Стаття 11. Бюджет фонду соцiального захисту iнвалiдiв
формується за рахунок коштiв республiканського бюджету,
благодiйних внескiв органiзацiй, трудових колективiв i громадян,
iнших надходжень, в тому числi вiд пiдприємницької дiяльностi
фонду, що не суперечить чинному законодавству.
Органи мiсцевого самоврядування мають право утворювати власнi
фонди соцiальної допомоги iнвалiдам. Порядок i умови витрачання
коштiв цих фондiв визначаються Радами народних депутатiв з
урахуванням пропозицiй громадських органiзацiй iнвалiдiв.
Кошти таких фондiв знаходяться на спецiальному рахунку у
банкiвських установах i вилученню не пiдлягають.

III. ГРОМАДСЬКi ОРГАНiЗАЦiЇ iНВАЛiДiВ

Стаття 12. Громадськi органiзацiї iнвалiдiв створюються з
метою здiйснення заходiв по соцiальному захисту,
соцiально-трудовiй i медичнiй реабiлiтацiї iнвалiдiв та залученню
їх до суспiльно корисної дiяльностi, занять фiзичною культурою i
спортом.
( Стаття 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 200/94-ВР
вiд 13.10.94 )

Стаття 13. Центральнi i мiсцевi органи виконавчої влади та
органи мiсцевого самоврядування повиннi подавати допомогу i
сприяти громадським органiзацiям iнвалiдiв в їх дiяльностi.
( Стаття 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 860-IV
( 860-15 ) вiд 22.05.2003 )

Стаття 14. Громадськi органiзацiї iнвалiдiв здiйснюють
виробничу, господарську, фiнансову та iншу дiяльнiсть, не
заборонену чинним законодавством.
Продукцiя пiдприємств (об'єднань) i органiзацiй, громадських
органiзацiй iнвалiдiв, номенклатуру та обсяги виробництва якої
погоджено з державними замовниками, включається до державного
замовлення. ( Частина друга статтi 14 в редакцiї Закону
N 481/96-ВР вiд 12.11.96 )
Об'єкти капiтального будiвництва, якi зводяться за рахунок
коштiв громадських органiзацiй iнвалiдiв, у заявленому обсязi
включаються до державного замовлення. ( Частина третя статтi 14 в
редакцiї Закону N 481/96-ВР вiд 12.11.96 )
Держава сприяє забезпеченню матерiально-технiчними та iншими
ресурсами виконання державних замовлень, зазначених у частинах
другiй та третiй цiєї статтi. ( Статтю 14 доповнено частиною
четвертою згiдно iз Законом N 481/96-ВР вiд 12.11.96 )

Стаття 14-1. Пiдприємства та органiзацiї громадських
органiзацiй iнвалiдiв мають право на пiльги зi сплати податкiв i
зборiв (обов'язкових платежiв) вiдповiдно до законiв України з
питань оподаткування. Застосовувати зазначенi пiльги такi
пiдприємства та органiзацiї мають право за наявностi дозволу на
право користування пiльгами з оподаткування, який надається
мiжвiдомчою Комiсiєю з питань дiяльностi пiдприємств та
органiзацiй громадських органiзацiй iнвалiдiв (далi - Комiсiя).
Комiсiя є спецiально уповноваженим державним органом,
створеним з метою визначення доцiльностi надання державної
допомоги громадським органiзацiям iнвалiдiв, їх пiдприємствам i
органiзацiям у виглядi пiльг з оподаткування, фiнансової допомоги,
кредитування, надання прiоритетiв при розмiщеннi державного
замовлення та в iнших формах, а також здiйснення облiку i контролю
за використанням такої допомоги.
Положення про мiжвiдомчу Комiсiю з питань дiяльностi
пiдприємств та органiзацiй громадських органiзацiй iнвалiдiв та
типове положення про регiональнi комiсiї з питань дiяльностi
пiдприємств та органiзацiй громадських органiзацiй iнвалiдiв
затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
До складу Комiсiї входять по одному представнику вiд
центрального органу виконавчої влади з питань працi та соцiальної
полiтики, Фонду соцiального захисту iнвалiдiв, Державної
податкової адмiнiстрацiї України, Державної митної служби України,
Мiнiстерства транспорту України, Мiнiстерства фiнансiв України,
центрального органу виконавчої влади з питань економiчної
полiтики, Державного комiтету України по земельних ресурсах,
народний депутат України - представник профiльного Комiтету
Верховної Ради України з питань соцiального захисту iнвалiдiв та
представник, делегований громадськими органiзацiями iнвалiдiв.
Спiвголовами Комiсiї за посадою є Мiнiстр працi та соцiальної
полiтики України та Голова Комiтету Верховної Ради України у
справах пенсiонерiв, ветеранiв та iнвалiдiв.
Комiсiя має регiональнi (територiальнi) органи - комiсiї з
питань дiяльностi пiдприємств та органiзацiй громадських
органiзацiй iнвалiдiв в Автономнiй Республiцi Крим, областях,
мiстах Києвi та Севастополi.
До складу регiональних (територiальних) комiсiй входять по
одному представнику вiд вiдповiдних управлiнь Автономної
Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських
державних адмiнiстрацiй, центрального органу виконавчої влади з
питань працi та соцiальної полiтики, Фонду соцiального захисту
iнвалiдiв, Державної податкової адмiнiстрацiї України, Державної
митної служби України, Мiнiстерства транспорту України,
Мiнiстерства фiнансiв України, центрального органу виконавчої
влади з питань економiчної полiтики, Державного комiтету України
по земельних ресурсах, представник комiтету (комiсiї) з питань
соцiального захисту iнвалiдiв вiдповiдно Верховної Ради Автономної
Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських
рад та представник, делегований громадськими органiзацiями
iнвалiдiв.
Спiвголовами регiональних (територiальних) комiсiй є
вiдповiдно заступник Голови Ради мiнiстрiв Автономної Республiки
Крим, заступники голiв обласних, Київської та Севастопольської
мiських державних адмiнiстрацiй та голови профiльних комiсiй з
питань соцiального захисту iнвалiдiв Верховної Ради Автономної
Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських
рад.
( Закон доповнено статтею 14-1 згiдно iз Законом N 1926-III
( 1926-14 ) вiд 13.07.2000 )

Стаття 14-2. Рiшення про надання дозволу на право
користування пiльгами з оподаткування пiдприємствам та
органiзацiям громадських органiзацiй iнвалiдiв приймається
Комiсiєю на основi таких документiв, якi подаються на її розгляд
вiдповiдною громадською органiзацiєю:
заяви;
свiдоцтва про державну реєстрацiю громадської органiзацiї
iнвалiдiв та пiдприємства i органiзацiї, що заснованi такою
громадською органiзацiєю;
нотарiально завiрених копiй установчих документiв громадської
органiзацiї iнвалiдiв та пiдприємства i органiзацiї, що заснованi
такою громадською органiзацiєю;
довiдки про включення громадської органiзацiї iнвалiдiв та
пiдприємства i органiзацiї, що заснованi такою громадською
органiзацiєю, до Єдиного Державного реєстру пiдприємств та
органiзацiй України;
бiзнес-плану дiяльностi пiдприємства i органiзацiї
громадської органiзацiї iнвалiдiв;
обгрунтування значимостi пiдприємства та органiзацiї
громадської органiзацiї iнвалiдiв для соцiального захисту
iнвалiдiв;
довiдки органу соцiального захисту iнвалiдiв про кiлькiсть
працюючих iнвалiдiв та загальну кiлькiсть працюючих на
пiдприємствi та в органiзацiї громадської органiзацiї iнвалiдiв;
висновку регiональної комiсiї щодо обгрунтованостi надання
пiльг (крiм пiдприємств, установ та органiзацiй всеукраїнських
органiзацiй iнвалiдiв та пiдприємств i органiзацiй, що мають за
попереднiй податковий рiк валовий доход в обсязi меншому 8400
мiнiмальних заробiтних плат та загальну кiлькiсть працюючих не
бiльше 25 чоловiк).
Рiшення комiсiї про надання дозволу на право користування
пiльгами з оподаткування або вiдмову в ньому має бути вмотивованим
та базуватися на аналiзi соцiальної значимостi вiдповiдної
громадської органiзацiї iнвалiдiв та її пiдприємства чи
органiзацiї та можливостi працевлаштування iнвалiдiв.
Регiональнi комiсiї мають право приймати рiшення щодо надання
дозволу на право користування пiльгами з оподаткування
пiдприємствам та органiзацiям громадських органiзацiй iнвалiдiв,
якi отримали за попереднiй податковий рiк валовий доход в обсязi
меншому 8400 мiнiмальних заробiтних плат та мають загальну
кiлькiсть працюючих не бiльше 25 чоловiк.
( Закон доповнено статтею 14-2 згiдно iз Законом N 1926-III
( 1926-14 ) вiд 13.07.2000 )

Стаття 14-3. Рiшення про скасування дозволу на право
користування пiльгами з оподаткування пiдприємству та органiзацiї
громадських органiзацiй iнвалiдiв приймається Комiсiєю у разi:
отримання заяви вiд громадської органiзацiї iнвалiдiв щодо
скасування зазначеного дозволу;
подання вiдповiдних органiв державної податкової служби та
iнших державних органiв про порушення законодавства України
пiдприємством або органiзацiєю;
лiквiдацiї пiдприємства, органiзацiї.
( Закон доповнено статтею 14-3 згiдно iз Законом N 1926-III
( 1926-14 ) вiд 13.07.2000 )

Стаття 15. ( Частину першу статтi 15 виключено на пiдставi
Закону N 860-IV ( 860-15 ) вiд 22.05.2003 )

Мiсцевi органи громадських органiзацiй iнвалiдiв, а також
трудовi колективи їх пiдприємств (об'єднань), установ i
органiзацiй вправi вносити в органи мiсцевого самоврядування
пропозицiї з питань соцiального захисту iнвалiдiв.

Стаття 16. Порядок створення, дiяльностi i лiквiдацiї
громадських органiзацiй iнвалiдiв регулюється законодавством
України про громадськi органiзацiї, статутами цих органiзацiй,
зареєстрованими у встановленому порядку.

IV. ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ, ОСВiТА i ПРОФЕСiЙНА
ПiДГОТОВКА iНВАЛiДiВ

Стаття 17. З метою реалiзацiї творчих i виробничих здiбностей
iнвалiдiв та з урахуванням iндивiдуальних програм реабiлiтацiї їм
забезпечується право працювати на пiдприємствах (об'єднаннях), в
установах i органiзацiях iз звичайними умовами працi, в цехах i на
дiльницях, де застосовується праця iнвалiдiв, а також займатися
iндивiдуальною та iншою трудовою дiяльнiстю, яка не заборонена
законом.
Вiдмова в укладеннi трудового договору або в просуваннi по
службi, звiльнення за iнiцiативою адмiнiстрацiї, переведення
iнвалiда на iншу роботу без його згоди з мотивiв iнвалiдностi не
допускається, за винятком випадкiв, коли за висновком
медико-соцiальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає
виконанню професiйних обов'язкiв, загрожує здоров'ю i безпецi
працi iнших осiб, або продовження трудової дiяльностi чи змiна її
характеру та обсягу загрожує погiршенню здоров'я iнвалiдiв.

Стаття 18. Працевлаштування iнвалiдiв здiйснюється
центральним органом виконавчої влади з питань працi та соцiальної
полiтики, органами мiсцевого самоврядування, громадськими
органiзацiями iнвалiдiв.
Пiдбiр робочого мiсця здiйснюється переважно на пiдприємствi,
де настала iнвалiднiсть, з урахуванням побажань iнвалiда, наявних
у нього професiйних навичок i знань, а також рекомендацiй
медико-соцiальної експертизи.
Пiдприємства (об'єднання), установи i органiзацiї (незалежно
вiд форм власностi i господарювання), якi використовують працю
iнвалiдiв, зобов'язанi створювати для них умови працi з
урахуванням iндивiдуальних програм реабiлiтацiї i забезпечувати
iншi соцiально-економiчнi гарантiї, передбаченi чинним
законодавством.

Стаття 19. Для пiдприємств (об'єднань), установ i
органiзацiй незалежно вiд форми власностi i господарювання
встановлюється норматив робочих мiсць для забезпечення
працевлаштування iнвалiдiв у розмiрi чотирьох вiдсоткiв вiд
середньооблiкової чисельностi штатних працiвникiв облiкового
складу за рiк, а якщо працює вiд 8 до 25 чоловiк - у кiлькостi
одного робочого мiсця. ( Частина перша статтi 19 iз змiнами,
внесеними згiдно iз Законами N 910-IV ( 910-15 ) вiд 05.06.2003,
N 1771-IV ( 1771-15 ) вiд 15.06.2004, N 2602-IV ( 2602-15 ) вiд
31.05.2005 )
Норматив робочих мiсць для забезпечення працевлаштування
iнвалiдiв визначається виключно цим Законом. Якщо iншими законами
встановлюються нормативи робочих мiсць для забезпечення
працевлаштування iнвалiдiв, якi вiдрiзняються вiд зазначених у цiй
статтi, застосовуються положення цього Закону. ( Статтю 19
доповнено частиною згiдно iз Законом N 2602-IV ( 2602-15 ) вiд
31.05.2005 )
Керiвники пiдприємств (об'єднань), установ i органiзацiй
незалежно вiд форми власностi i господарювання у разi
незабезпечення зазначених нормативiв несуть вiдповiдальнiсть у
встановленому законом порядку.
( Стаття 19 в редакцiї Законiв N 204/94-ВР вiд 14.10.94,
N 2606-III ( 2606-14 ) вiд 05.07.2001 )

Стаття 20. Пiдприємства (об'єднання), установи i органiзацiї,
крiм тих, що повнiстю утримуються за рахунок коштiв державного або
мiсцевих бюджетiв, незалежно вiд форми власностi i господарювання,
де кiлькiсть працюючих iнвалiдiв менша, нiж установлено
нормативом, передбаченим частиною першою статтi 19 цього Закону,
щороку сплачують вiдповiдним вiддiленням Фонду соцiального захисту
iнвалiдiв штрафнi санкцiї, сума яких визначається у розмiрi
середньої рiчної заробiтної плати на вiдповiдному пiдприємствi (в
об'єднаннi), в установi, органiзацiї за кожне робоче мiсце, не
зайняте iнвалiдом. Для пiдприємств (об'єднань), установ i
органiзацiй незалежно вiд форми власностi та господарювання, на
яких працює вiд 8 до 15 осiб, розмiр штрафних санкцiй за робоче
мiсце, не зайняте iнвалiдом, визначається в розмiрi половини
середньої рiчної заробiтної плати на вiдповiдному пiдприємствi
(об'єднаннi), у вiдповiднiй установi, органiзацiї. ( Частина перша
статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1771-IV
( 1771-15 ) вiд 15.06.2004; дiю статтi 20 зупинено на 2005 рiк в
частинi сплати бюджетними установами штрафних санкцiй згiдно iз
Законом N 2285-IV ( 2285-15 ) вiд 23.12.2004 ); iз змiнами,
внесеними згiдно iз Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) вiд 25.03.2005 )
Порушення термiнiв сплати штрафних санкцiй тягне за собою
нарахування пенi на суму заборгованостi по сплатi штрафних санкцiй
в розмiрi 120 вiдсоткiв рiчних облiкової ставки Нацiонального
банку України за кожний календарний день її прострочення,
включаючи день сплати. ( Частина друга статтi 20 в редакцiї Закону
N 2602-IV ( 2602-15 ) вiд 31.05.2005 )
Сплату штрафних санкцiй пiдприємства (об'єднання), установи i
органiзацiї провадять вiдповiдно до закону за рахунок прибутку,
який залишається в їх розпорядженнi пiсля сплати всiх податкiв i
зборiв (обов'язкових платежiв).
У разi вiдсутностi коштiв штрафнi санкцiї можуть бути
застосованi шляхом звернення стягнення на майно пiдприємства
(об'єднання), установи i органiзацiї в порядку, передбаченому
законом.
Суми штрафних санкцiй, що надiйшли до Фонду соцiального
захисту iнвалiдiв, використовуються на:
фiнансування Фондом заходiв щодо соцiальної, трудової,
фiзкультурно-спортивної (за поданням Нацiонального комiтету спорту
iнвалiдiв України) та професiйної реабiлiтацiї iнвалiдiв i надання
цiльової позики (на поворотнiй основi з термiном повернення до
трьох рокiв) на створення робочих мiсць, призначених для
працевлаштування iнвалiдiв. Такi позики надаються пiдприємствам
(об'єднанням), установам i органiзацiям у разi їх звернення до
вiддiлень Фонду, в межах коштiв, видiлених на зазначенi потреби в
поточному роцi. Громадським органiзацiям iнвалiдiв, їх
пiдприємствам та органiзацiям зазначенi позики надаються лише за
наявностi вiдповiдного рiшення Комiсiї з питань дiяльностi
пiдприємств та органiзацiй громадських органiзацiй iнвалiдiв;
фiнансування витрат на професiйне навчання непрацюючих
iнвалiдiв, у тому числi за направленням державної служби
зайнятостi;
надання фiнансової допомоги на здiйснення заходiв щодо
соцiальної, трудової, фiзкультурно-спортивної (за поданням
Нацiонального комiтету спорту iнвалiдiв України) та професiйної
реабiлiтацiї iнвалiдiв (вiдновлення працездатностi шляхом
забезпечення iнвалiда технiчними реабiлiтацiйними засобами,
створення умов для занять фiзичною культурою i спортом, оплата
навчання та переквалiфiкацiї, створення на робочому мiсцi iнвалiда
належних санiтарно-гiгiєнiчних, виробничих i технiчних умов згiдно
з iндивiдуальною програмою реабiлiтацiї iнвалiда).
Порядок i термiни сплати пiдприємствами (об'єднаннями),
установами i органiзацiями штрафних санкцiй до вiддiлень Фонду
соцiального захисту iнвалiдiв, акумуляцiї, облiку та використання
цих коштiв затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
( Стаття 20 в редакцiї Законiв N 204/94-ВР вiд 14.10.94,
N 2606-III ( 2606-14 ) вiд 05.07.2001 )
( Дiю статтi 20 зупинено на 2004 рiк в частинi сплати бюджетними
установами штрафних санкцiй згiдно iз Законом N 1344-IV
( 1344-15 ) вiд 27.11.2003 )

Стаття 21. Держава гарантує iнвалiдам дошкiльне виховання,
здобуття освiти на рiвнi, що вiдповiдає їх здiбностям i
можливостям.
Дошкiльне виховання, навчання iнвалiдiв здiйснюється в
загальних або спецiальних дошкiльних та навчальних закладах.
Професiйна пiдготовка або перепiдготовка iнвалiдiв
здiйснюється з урахуванням медичних показань i протипоказань для
наступної трудової дiяльностi. Вибiр форм i методiв професiйної
пiдготовки провадиться згiдно з висновками медико-соцiальної
експертизи.
При навчаннi, професiйнiй пiдготовцi або перепiдготовцi
iнвалiдiв поряд iз загальними допускається застосування
альтернативних форм навчання.
Обдарованi дiти-iнвалiди мають право на безплатне навчання
музики, образотворчого, художньо-прикладного мистецтва у загальних
навчальних закладах або спецiальних позашкiльних навчальних
закладах.

Стаття 22. За iнших рiвних умов переважне право на
зарахування до вищих навчальних закладiв I-IV рiвнiв акредитацiї
та професiйно-технiчних навчальних закладiв мають iнвалiди та дiти
з малозабезпечених сiмей, у яких:

обидва батьки є iнвалiдами;

один з батькiв - iнвалiд, а iнший помер;

одинока матiр з числа iнвалiдiв;

батько - iнвалiд, який виховує дитину без матерi.

Пiд час навчання зазначеним категорiям громадян стипендiя та
призначена пенсiя (державна соцiальна допомога iнвалiдам з
дитинства i дiтям-iнвалiдам) виплачуються в повному розмiрi.
( Стаття 22 в редакцiї Закону N 232-IV ( 232-15 ) вiд 21.11.2002 )

Стаття 23. Державою визнається дактильно-жестова мова як
засiб мiжособового спiлкування, а також як засiб навчання
iнвалiдiв з вадами слуху.

Правовий статус та сфера застосування дактильно-жестової мови
визначаються законодавством України.

iнвалiдам по слуху забезпечується доступ до засобiв масової
iнформацiї шляхом титрування та здiйснення сурдоперекладу на
дактильно-жестову мову глухих iнформацiйних i тематичних
телепрограм, кiно-, вiдеофiльмiв у порядку та на умовах,
визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України.
( Стаття 23 в редакцiї Закону N 1773-IV ( 1773-15 ) вiд
15.06.2004 )

Стаття 24. Пiсля закiнчення навчального закладу iнвалiдам
надається право вибору мiсця роботи з наявних варiантiв або
надається за їх бажанням право вiльного працевлаштування.
При вiдмовi у прийняттi на роботу, ненаданнi роботи за
спецiальнiстю iнвалiду, направленому за розподiлом пiсля
закiнчення навчального закладу, або при недодержаннi iнших умов
трудового договору i законодавства про працю адмiнiстрацiя
пiдприємства (об'єднання), установи i органiзацiї вiдшкодовує
витрати на його проїзд до мiсця роботи i назад до мiсця постiйного
проживання, а також витрати на проїзд супровiдника, якщо вiн є
необхiдним.

Стаття 25. Адмiнiстрацiя пiдприємств (об'єднань), установ i
органiзацiй (незалежно вiд форм власностi i
господарювання) зобов'язана створювати безпечнi i не шкiдливi для
здоров'я умови працi, вживати заходiв, спрямованих на запобiгання
iнвалiдностi, на вiдновлення працездатностi iнвалiдiв.
За iнвалiдами внаслiдок трудового калiцтва або професiйного
захворювання, якi проходять професiйну реабiлiтацiю, у тому числi
професiйну пiдготовку i перепiдготовку згiдно з iндивiдуальною
програмою реабiлiтацiї, якщо з моменту встановлення iнвалiдностi
минуло не бiльше року, зберiгається середнiй заробiток за
попереднiм мiсцем роботи iз зарахуванням пенсiї по iнвалiдностi
протягом строку, передбаченого програмою. У таких випадках
вiдшкодування витрат з урахуванням сплачених сум пенсiй
здiйснюється пiдприємством (об'єднанням), установою i
органiзацiєю, у перiод роботи на яких настала iнвалiднiсть.
V. СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ БЕЗПЕРЕШКОДНОГО ДОСТУПУ
iНВАЛiДiВ ДО СОЦiАЛЬНОЇ iНФРАСТРУКТУРИ

Стаття 26. Органи державної влади, пiдприємства (об'єднання),
установи i органiзацiї (незалежно вiд форм власностi i
господарювання) зобов'язанi створювати умови для безперешкодного
доступу iнвалiдiв до жилих, громадських i виробничих будинкiв,
споруд, громадського транспорту, для вiльного пересування в
населених пунктах.
( Стаття 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 860-IV
( 860-15 ) вiд 22.05.2003 )

Стаття 27. Планiровка i забудова населених пунктiв,
формування жилих районiв, розробка проектних рiшень, будiвництво i
реконструкцiя будинкiв, споруд та їх комплексiв без пристосування
для використання iнвалiдами не допускається.
У тих випадках, коли з об'єктивних причин неможливо
пристосувати для iнвалiдiв дiючi об'єкти, за рiшенням органiв
мiсцевого самоврядування за участю вiдповiдних пiдприємств
(об'єднань), установ i органiзацiй створюються iншi сприятливi
умови життєдiяльностi iнвалiдiв, зокрема, будiвництво спецiальних
об'єктiв.
Фiнансування зазначених заходiв здiйснюється за рахунок
коштiв мiсцевого бюджету, а також пiдприємств (об'єднань), установ
i органiзацiй, якi не мають можливостi пристосувати свої об'єкти
для iнвалiдiв.
Стаття 28. Пiдприємства та органiзацiї, що здiйснюють
транспортне обслуговування населення, зобов'язанi забезпечити
спецiальне обладнання транспортних засобiв, вокзалiв, аеропортiв
та iнших об'єктiв, яке б дало змогу iнвалiдам безперешкодно
користуватися їх послугами.
У тих випадках, коли дiючi транспортнi засоби не можуть бути
пристосованi для використання iнвалiдами, органи мiсцевого
самоврядування створюють iншi можливостi для їх пересування.
При проектуваннi i створеннi нових засобiв пересування,
реконструкцiї i будiвництвi аеропортiв, залiзничних вокзалiв i
автовокзалiв, морських i рiчкових портiв обов'язково
передбачається можливiсть їх використання iнвалiдами.

Стаття 29. iнвалiди забезпечуються житлом у порядку i на
умовах, передбачених чинним законодавством i з урахуванням
положень цього Закону.
iнвалiди та сiм'ї, в яких є дiти-iнвалiди, мають переважне
право на полiпшення житлових умов в порядку, передбаченому чинним
законодавством.

Стаття 30. Жилi примiщення, займанi iнвалiдами або сiм'ями, у
складi яких вони є, пiд'їзди, сходовi площадки будинкiв, в яких
мешкають iнвалiди, мають бути обладнанi спецiальними засобами i
пристосуваннями вiдповiдно до iндивiдуальної програми
реабiлiтацiї, а також телефонним зв'язком.
Обладнання зазначених жилих примiщень здiйснюється органами
мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами i
органiзацiями, у вiданнi яких знаходиться житловий фонд.
Обладнання iндивiдуальних жилих будинкiв, в яких проживають
iнвалiди, здiйснюється пiдприємствами, установами i органiзацiями,
з вини яких настала iнвалiднiсть, а в iнших випадках -
вiдповiдними органами мiсцевого самоврядування.
У разi невiдповiдностi житла iнвалiда вимогам, визначеним
висновком медико-соцiальної експертизи, i неможливостi його
пристосування до потреб iнвалiда може провадитись замiна жилої
площi.
Органи мiсцевого самоврядування забезпечують видiлення
земельних дiлянок iнвалiдам iз захворюваннями опорно-рухового
апарату пiд будiвництво гаражiв для автомобiлiв з ручним
керуванням поблизу мiсця їх проживання.

Стаття 31. Виконавчi комiтети органiв мiсцевого
самоврядування не можуть вилучати частину жилої площi, збудованої
за рахунок коштiв громадських органiзацiй iнвалiдiв, у тому числi
господарським способом або з залученням їх коштiв в порядку
пайової участi.

Стаття 32. iнвалiди, влаштованi в будинки-iнтернати або в
iншi установи соцiальної допомоги, мають право на збереження за
ними жилої площi протягом 12 мiсяцiв. При бiльш тривалих строках
звiльнена жила площа передається для задоволення потреб у житлi
iншим iнвалiдам, якi потребують полiпшення житлових умов.

Стаття 33. Дiти-iнвалiди, що не мають батькiв або батьки яких
позбавленi батькiвських прав i проживають у державних або в iнших
соцiальних установах, пiсля досягнення повнолiття мають право на
позачергове одержання житла i матерiальну допомогу на його
благоустрiй, якщо за висновком медико-соцiальної експертизи вони
можуть здiйснювати самообслуговування i вести самостiйний спосiб
життя.

Стаття 34. Мiсцевi органи державної влади зобов'язанi
забезпечувати iнвалiдам необхiднi умови для вiльного доступу i
користування культурно-видовищними закладами i спортивними
спорудами, для занять фiзкультурою i спортом, а також
забезпечувати надання спецiального спортивного iнвентаря.
( Частина перша статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом
N 860-IV ( 860-15 ) вiд 22.05.2003 )
iнвалiди користуються перелiченими послугами безплатно або на
пiльгових умовах згiдно з рiшеннями органiв мiсцевого
самоврядування за участю громадських органiзацiй iнвалiдiв.

Стаття 35. iнвалiди забезпечуються засобами спiлкування, що
полегшують їх взаємодiю мiж собою та з iншими категорiями
населення. Порядок i умови такого забезпечення передбачаються
мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого
самоврядування за участю громадських органiзацiй iнвалiдiв.

iнвалiди першої та другої груп мають право на позачергове i
пiльгове встановлення квартирних телефонiв за рахунок коштiв Фонду
соцiального захисту iнвалiдiв. Порядок i умови встановлення
телефонiв iнвалiдам визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України з
урахуванням пропозицiй всеукраїнських громадських органiзацiй
iнвалiдiв.

iнвалiдам першої, другої груп i сiм'ям, у складi яких є два
або бiльше iнвалiдiв, оплата послуг електрозв'язку за мiсцевi
телефоннi розмови з квартирних телефонiв за почасовим
(похвилинним, посекундним) облiком їх тривалостi встановлюється
тiльки за їх згодою.

iнвалiдам першої, другої груп по зору надається право
безплатного користування радiотрансляцiйною точкою.

Держава здiйснює пiдтримку засобiв масової iнформацiї,
видавництв, пiдприємств та органiзацiй, якi випускають спецiальну
лiтературу, звукову та вiдеопродукцiю для iнвалiдiв.

При розробцi, виробництвi та встановленнi засобiв зв'язку та
iнформацiї враховуються можливостi їх використання iнвалiдами.

iнвалiдам по слуху послуги iз сурдоперекладу та сурдотехнiка
надаються вiдповiдно до Закону України "Про соцiальнi послуги"
( 966-15 ) в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.
( Стаття 35 в редакцiї Закону N 1773-IV ( 1773-15 ) вiд
15.06.2004 )

VI. МАТЕРiАЛЬНЕ, СОЦiАЛЬНО-ПОБУТОВЕ i МЕДИЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ iНВАЛiДiВ

Стаття 36. Матерiальне, соцiально-побутове i медичне
забезпечення iнвалiдiв здiйснюється у виглядi грошових виплат
(пенсiй, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами,
технiчними й iншими засобами, включаючи друкованi видання iз
спецiальним шрифтом, звукопiдсилюючу апаратуру та аналiзатори, а
також шляхом надання послуг по медичнiй, соцiальнiй, трудовiй i
професiйнiй реабiлiтацiї, побутовому та торговельному
обслуговуванню. ( Стаття 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз
Законом N 1773-IV ( 1773-15 ) вiд 15.06.2004 )

Стаття 37. Види необхiдної матерiальної, соцiально-побутової
i медичної допомоги iнвалiдам визначаються органами
медико-соцiальної експертизи в iндивiдуальнiй програмi
реабiлiтацiї. Допомога подається за рахунок коштiв фонду
соцiального захисту iнвалiдiв.

Стаття 38. Послуги з соцiально-побутового i медичного
обслуговування, технiчнi та iншi засоби (протезно-ортопедичнi
вироби, ортопедичне взуття, засоби пересування, у тому числi
крiсла-коляски з електроприводом, автомобiлi, iндивiдуальнi
пристрої, протези очей, зубiв, щелеп, окуляри, слуховi i
голосоутворювальнi апарати, сурдотехнiчнi засоби, мобiльнi
телефони та факси для письмового спiлкування, ендопротези, сечо-
та калоприймачi тощо) надаються iнвалiдам та дiтям-iнвалiдам
безплатно або на пiльгових умовах за наявностi вiдповiдного
медичного висновку.

iнвалiди, якi отримують пенсiю, що не перевищує мiнiмального
розмiру пенсiї, або державну соцiальну допомогу, призначену
замiсть пенсiї, дiти-iнвалiди мають право на безплатне придбання
лiкарських засобiв за рецептами лiкарiв у разi амбулаторного
лiкування.

iнвалiди першої i другої груп мають право при амбулаторному
лiкуваннi на придбання лiкарських засобiв за рецептами лiкарiв з
оплатою 50 вiдсоткiв їх вартостi.

iнвалiди i дiти-iнвалiди за наявностi медичних показань мають
право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путiвками.

Порядок забезпечення iнвалiдiв i дiтей-iнвалiдiв лiкарськими,
технiчними та iншими засобами, санаторно-курортними путiвками
визначає Кабiнет Мiнiстрiв України.
( Стаття 38 в редакцiї Закону N 1773-IV ( 1773-15 ) вiд
15.06.2004 )

Стаття 38-1. Транспортне обслуговування iнвалiдiв
здiйснюється на пiльгових умовах.

iнвалiди, дiти-iнвалiди та особи, якi супроводжують iнвалiдiв
першої групи або дiтей-iнвалiдiв (не бiльше одного
супроводжуючого), мають право на безплатний проїзд у пасажирському
мiському транспортi (крiм метрополiтену i таксi), а також всiма
видами примiського транспорту.

Дiти-iнвалiди та iнвалiди першої, другої груп по зору i з
ураженням опорно-рухового апарату та особи, якi супроводжують
iнвалiдiв першої групи або дiтей-iнвалiдiв зазначених категорiй
(не бiльше одного супроводжуючого), мають право на безплатний
проїзд також у метро.

iнвалiди, дiти-iнвалiди та особи, якi супроводжують iнвалiдiв
першої групи або дiтей-iнвалiдiв (не бiльше однiєї особи, яка
супроводжує iнвалiда або дитину-iнвалiда), мають право на
50-вiдсоткову знижку вартостi проїзду на внутрiшнiх лiнiях
(маршрутах) повiтряного, залiзничного, рiчкового та автомобiльного
транспорту в перiод з 1 жовтня по 15 травня.

Пiльгове перевезення iнвалiдiв здiйснюють усi пiдприємства
транспорту незалежно вiд форми власностi та пiдпорядкування
вiдповiдно до Закону України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ).

Категорiї iнвалiдiв та дiтей-iнвалiдiв i порядок їх
транспортного обслуговування на пiльгових умовах визначає Кабiнет
Мiнiстрiв України.
( Закон доповнено статтею 38-1 згiдно iз Законом N 1773-IV
( 1773-15 ) вiд 15.06.2004 )

Стаття 38-2. Пiльги, передбаченi цим Законом, зберiгаються за
iнвалiдами та дiтьми-iнвалiдами незалежно вiд виду виплачуваної
пенсiї або допомоги, призначеної замiсть пенсiї.

У випадках, коли iншими нормативно-правовими актами
передбаченi норми, що пiдвищують встановлений цим Законом рiвень
соцiального захисту iнвалiдiв, застосовуються положення тих
нормативно-правових актiв, якi визначають найбiльший рiвень
соцiального захисту iнвалiдiв.

Якщо iнвалiд має право на одну i ту ж пiльгу за цим Законом i
одночасно за iншим нормативно-правовим актом, пiльга йому
надається лише за одним з них за його вибором (незалежно вiд
пiдстави встановлення пiльги).
( Закон доповнено статтею 38-2 згiдно iз Законом N 1773-IV
( 1773-15 ) вiд 15.06.2004 )

Стаття 39. iнвалiд має право вибору конкретного виду
соцiальної допомоги.
iнвалiд може вiдмовитися вiд того чи iншого виду соцiальної
допомоги, якщо вона не повною мiрою вiдповiдає його потребам. У
такому разi iнвалiд вправi самостiйно вирiшувати питання про
забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних
коштiв з урахуванням компенсацiї вартостi аналогiчного виду
соцiальної допомоги, що подається державним органом.

Стаття 40. Конкретнi умови i порядок пенсiйного забезпечення
i надання допомоги та iнших соцiальних послуг визначаються
законодавством про пенсiйне забезпечення в Українi i рiшеннями
Уряду України з вiдповiдних питань.

Стаття 41. Пiдприємствам та органiзацiям, що спецiалiзуються
на виробництвi товарiв, протезно-ортопедичних виробiв та виробiв
фiзкультурно-спортивного призначення, спецiальних технiчних
засобiв i пристосувань для iнвалiдiв, встановлюються пiльги по
оподаткуванню в порядку i на умовах, встановлених законодавством
України.
( Стаття 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 200/94-ВР
вiд 13.10.94 )
Голова Верховної Ради України Л. КРАВЧУК
м. Київ, 21 березня 1991 року
N 875-XII

Публiкацiї документа:

• Голос України вiд 27.04.1991
• Вiдомостi Верховної Ради УРСР вiд 21.05.1991 - 1991 р., № 21, стор. 252









Последнее обновление ( 16.01.2009 )
 
< Пред.   След. >